...п'ятниця, 13-те...

Сьогодні п'ятниця, 13-те, і як ми пам'ятаємо, це вже не перший такий день в 2009р.(13 лютого також була п'ятниця).Відомо, що цього дня боїться кожен четвертий європеєць.Чомусь то багатьом людям властивий ірраціональний страх перед числом 13. Щось подібне відчуваю в цей день і я. Шкода, що зараз у школах карантин,хочеться бути в цей час у школі, проводити в своєму 10-Б урок,спілкуватися з учнями. Але хочу повернутися у своїй розповіді на 1 місяць назад, а саме - 13 лютого, п'ятниця. Чув, що не потрібно робити великих планів на такий день. Зробив...Як і сьогодні, цього дня було гарно та сонячно і це піднімало настрій. Прийшовши до школи, при вході на другий поверх я побачив вистрояну шеренгу учнів молодших класів. Перед ними стояв священник та говорив проповідь. Після цього він окропив їх священною водою,а також вчителів, які стояли збоку учнів разом зі мною. Після цього я пішов до свого 10-Б класу проводити вже 3-й свій урок інформатики. Прийшовши в клас, я зрозумів, що мої учні готуються до свята - завтра ж у нас день Святого Валентина: дошка розмальована, мої учні святково вбрані . Після уроків у них мав бути виступ.Розпочався урок.У класі чувся шум та вмовляння учнів не проводити з ними урок, бо вони хочуть готуватися до виступу. 5-10 хв пішло у мене на то, щоб заспокоїти їх та розпочати урок. Розпочинаю урок... і тут на тобі! До класу входить священник. Побачивши на дошці вимальовану фразу "З днем Святого Валентина", він запитав учнів - "А хто він цей Валентин,ким він був?". Не почувши очікуваної відповіді, отут він і почав свою розповідь, яка розтягнулася на 10-15хв. Після цього проходила уже знайома мені процедура окроплення нас священною водою.І, як наслідок,половина уроку позаді(точніше більша половина).Іншу частину уроку я використав раціонально, намагаючись по максимуму і доступно пояснити матеріал,хоча реалізувати усе заплановане на урок було годі. А все ж таки цікаво у школі!!!